Протягом чотирьох днів, з 10.04 до 13.04, були презентовані роботи митців у сфері художньої, бардівської, акторської та режисерської творчості, поезії. Глядачі мали змогу проголосувати за улюбленого митця прямо під час конкурсу на «стіні муз», а також написати відгук, чи відобразити власну музу на папері.
Презентуємо читачу коротку хронологію подій конкурсу Kyіv Art Spring:
10 квітня 2012 року о 17:00 відбулось урочисте відкриття конкурсу. Учасників – молодих митців, їх друзів та запрошених гостей – привітали організатори Kyіv Art Spring Діна Морунько, в. о. Голови КМО ВМГО «Молодіжний Європейський Рух» та екс-голова організації, Олександра Скиба, Леонід Сотник, Голова Київської організації Національної Спілки художників України та його заступник Сергій Брильов, а також Сергій Багалика від відділу у справах сімї, молоді та спорту Шевченківської районної державної адміністрації. Вечір вела Юлія Положій, директор Галереї «Митець». Нагороди для учасників підготували МБФ "Смолоскип" та відділ у справах сімї, молоді та спорту Шевченківської районної державної адміністрації. Далі – фоторепортаж відкриття та продовження статті:
11 квітня о 18:00 розпочався вечір бардівської творчості. Молоді виконавці презентували власні пісні граючи на гітарах. Вечір був сповнений романтичною музикою. У номінації «Кращий бард» виграв Дмитро Побережний.
Його пісня – «Сонце, не вставай» на нашому відео:
12 квітня відбувся конкурс поетів. Із слів слухачки Ірини Запотоцької про поетичний вечір:
«Я вперше потрапила на такий вечір. Мені надзвичайно сподобалось – чудові вірші у прекрасному виконанні авторів. Мене здивувало те, що всі вірші були різноманітні – жодного подібного сюжету, думки. Надзвичайно вдячна вам за цей вечір. Сподіваюсь, що в майбутньому МЄР продовжить цей конкурс і він стане традиційним».
У конкурсі поезій в рамках Kyіv Art Spring переміг - Олексей Абраменко. Його конкурсна робота:
Она говорит ему: "Знаешь, мне так одиноко...
У тебя не найдется бокала мартини? С яблочным соком?"
Он уходит на кухню и включает плиту - приготовить ей чаю
Перекатывает на языке слова "останься", "люблю" и "скучаю"
(В них застряют почему-то обрывки стихов Пастернака и Блока)
Ему хочется крикнуть: "Ну что же ты, сердце? За что мне так тяжко?!"
Только сердце молчит. Сердце не отвечает...
Он наливает ей крепкого чаю в свою любимую чашку.
Она подходит к нему и говорит: "Послушай, я так устала...
Чувствуешь, как дрожу? Пусти меня под одеяло..."
Он берет ее за руку - ту и правда трясет в приступах мелкой дрожи.
А что он может сделать? Ну, что он, по сути, может?
Вложить свои острые губы в ладоней ее безмятежность?
Сжать ее тонкие пальцы? - но этого мало, ничтожно мало...
(А он уже жить не хочет без запаха ее кожи
И комом в горле стоит непроходимая нежность)
Она отставляет горячую чашку, так ни глотка и не сделав
И прикасается пальцем к его губам. Его губы - белее мела.
Он хочет сказать: "Не дыши мне так на ухо, я же оглохну..." -
Но выходит лишь слабый стон (что в этом случае тоже неплохо).
Звенья мыслей в его голове бестолково звенят дребезжаньем ночного трамвая.
Он целует запястья ее, обезумев на вдохе
От следов своих губ на реке ее светло-молочного тела.
Он глотает ее поцелуй и от счастья глаза закрывает...
Они лежат на кровати - сплетенные ноги, сплетенные руки.
Она пытается вычленить что-то в отчаянном стуке
Его сердца, которое бьется в клетке из ребер обезумевшей птицей.
Она шепчет: "Это же надо было - по самые уши влюбиться..."
Он пытается вспомнить, сколько ей лет - девятнадцать? двадцать?
Впрочем, какая разница... Когда замирают все звуки
Он тонет в ее глазах, чтобы там навсегда поселиться.
Она берет его за руку, чтоб научиться бояться.
Сподіваємось, даний конкурс стане щорічною традицією та створить площадку для творчої молоді.
Молодці! Натхнення!
ВідповістиВидалити